Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.
Український інститут національної пам&rsquo
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
День Святого Валентина (Валентинів день, День Закоханих) — відзначається в деяких культурах 14 лютого. Романтична легенда про Святого Валентина
Християнського проповідника Валентина посадили в римську в'язницю за віру і невдовзі засудили до страти. Сидячи під вартою, Валентин закохався у сліпу дівчину, дочку в'язничного наглядача. Користуючись своїми медичними знаннями, він зцілив її від сліпоти.
За іншою версією, сліпа дочка тюремника сама закохалася у Валентина. Той як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (ніч проти 14 лютого) прислав їй зворушливий лист, який підписав «Твій Валентин».
У пам'ять про це тепер у День Святого Валентина заведено дарувати одне одному «валентинки» — вітальні листівки у вигляді сердечок, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, які не підписують, і то
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
День захисників і захисниць України — державне свято України, що відзначається 14 жовтня (водночас зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва). Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом із назвою «День захисника України». З 2015 року є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на «День захисників і захисниць України». Потреба у загальнодержавному святі про захисників України особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Сотні полеглих бійців за Україну потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. Також в українському суспільстві внаслідок реакції на російсько-українську війну підсилилися тенденції декомунізації — відмови від радянських символів і свят. Всіх захисників та захисниць вітаємо зі святом.
14 жовтня за новим стилем (1 жовтня за старим) православний світ відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Покрови чи Святої Покрови.
За християнською легендою, 1 жовтня 910 року у Влахернському храмі в західному передмісті Константинополя, під час всеношної о четвертій годині ранку юродивий Андрій (був зачислений до лику святих) та його послідовник Єпіфаній побачили царицю небесну, покровительку всього світу, пресвяту діву Богородицю, що стояла у повітрі і молилася, сяяла сонячним світлом і покривала людей своїм омофором. Омофор – широка стрічка, що вкриває плечі. В християнстві омофор, або покров, розглядається як знак архієрейської відзнаки. Серед оточення Богоматері юродиві Андрій і Єпіфаній упізнали Іоана Хрестителя та Іоана Богослова. На Русь свято Покрови прийшло через 250 років. Хто й коли встановив його тут, єдиного погляду немає. Є думка, що Покрова запроваджена у ХІІІ ст. князем Олександром Невським. Архієпископ Владимирський Сергій стверджував, що свято встановлено у Києві у першій половині або на початку ХІІ ст. невідомим князем. З часом у Владимирі склали церковну службу Покрові, а з Константинополя привезли копію однієї з богородичних ікон, відому під назвою ікони Владимирської Божої Матері. При церкві почали виготовляти ікони
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
12 липня – святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла.
Апостол Петро – рибалка з Віфсаїди, брат апостола Андрія, призваний до апостольства самим Ісусом Христом.
Після вознесіння Господнього він першим з апостолів почав проповідувати в Єрусалимі воскреслого Господа. Потім проповідував Євангеліє в Самарії, Сирії, Єгипті та інших містах. Він був апостолом переважно іудеїв. Подвиг апостольства завершив у Римі, де під час гоніння імператора Нерона на християн був розіп’ятий на хресті вниз головою (близько 67 р.).
Апостол Павло (Савл) був під впливом вчення фарисеїв. Але, чудесно просвічений Ісусом Христом, він прийняв святе хрещення у Дамаску і з супротивника віри Христової перетворився на її проповідника. Він більше, ніж усі інші апостоли, потрудився у розповсюдженні і зміцненні Церкви Христової і віри серед язичників. Він заснував церкви у Малій Азії, Греції, Римі, був в Італії.
Кончину знайшов у Римі – був усічений мечем в один рік із апостолом Петром.
Селяни День святих Петра і Павла називають святом Петра. У цей час у багатьох районах України розпочинаються жнива. Звідси і походить народне вірування про те, що справа святого Петра – «жито зажинати».
В одній з народних пісень святі Петро і Павло ви
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
Другим місяцем літа в Україні вважали липень (хоча південні слов'яни називали "липнем" або "липаком" шостий місяць року - наш червень). Назва ця походить від лип, якими українці здавна обсаджували свої поселення та супутніх промислів. Цвіт липи був цілющим лікарським та медоносним засобом, а деревина - сировиною для художнього та господарського різьбярства. Саме в липні пасічники приступали до липового медозбору, а цей мед називали "липцем". Паралельно вживали й назву "июль" (від імені римського імператора Юлія Цезаря, який запровадив т.з. "Юліанський календар") та інші регіональні назви "илевей", "илюх", "грозовик", "білень", "косень".
Одним із найвеличніших та загадкових свят початку липня було Івана Купала - 7 липня (інші назви: Купайла, Іванів день тощо), яке знаменувало вшанування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями-Дажбожими онуками. Вважалося, що о цій порі літнього сонцевороту, сонцестояння небесне світило досягає найбіль
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрямки свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав та свобод громадян у суспільстві. Україна свого часу створила першу європейську конституцію – “Пакти й Конституції” Пилипа Орлика. Цей документ було прийнято у м. Бендерах 5 квітня 1710 року. Пилипа Орлика, який 10 років до цього був генеральним писарем та довіреною особою гетьмана Івана Мазепи, у свою чергу, обрали гетьманом України у вигнанні. Одразу ж після свого обрання, він складає проект так званої Бендерської конституції. Цей документ унікальний не лише через сам факт його існування, а й через своє змістове наповнення. Він обмежував гетьманські прерогативи та проголошував політичне і церковне відокремлення України від Росії. Звичайно, існує й інша точка зору. Так, деякі західні науковці схиляються до
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
День захисників і захисниць України — державне свято України, що відзначається 14 жовтня (водночас зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва). Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом із назвою «День захисника України». З 2015 року є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на «День захисників і захисниць України». Потреба у загальнодержавному святі про захисників України особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Сотні полеглих бійців за Україну потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. Також в українському суспільстві внаслідок реакції на російсько-українську війну підсилилися тенденції декомунізації — відмови від радянських символів і свят. Всіх захисників та захисниць вітаємо зі святом.
14 жовтня за новим стилем (1 жовтня за старим) православний світ відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Покрови чи Святої Покрови.
12 липня – святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла. 
Другим місяцем літа в Україні вважали липень (хоча південні слов'яни називали "липнем" або "липаком" шостий місяць року - наш червень). Назва ця походить від лип, якими українці здавна обсаджували свої поселення та супутніх промислів. Цвіт липи був цілющим лікарським та медоносним засобом, а деревина - сировиною для художнього та господарського різьбярства. Саме в липні пасічники приступали до липового медозбору, а цей мед називали "липцем". Паралельно вживали й назву "июль" (від імені римського імператора Юлія Цезаря, який запровадив т.з. "Юліанський календар") та інші регіональні назви "илевей", "илюх", "грозовик", "білень", "косень".
