14 жовтня за новим стилем (1 жовтня за старим) православний світ відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Покрови чи Святої Покрови.
За християнською легендою, 1 жовтня 910 року у Влахернському храмі в західному передмісті Константинополя, під час всеношної о четвертій годині ранку юродивий Андрій (був зачислений до лику святих) та його послідовник Єпіфаній побачили царицю небесну, покровительку всього світу, пресвяту діву Богородицю, що стояла у повітрі і молилася, сяяла сонячним світлом і покривала людей своїм омофором. Омофор – широка стрічка, що вкриває плечі. В християнстві омофор, або покров, розглядається як знак архієрейської відзнаки. Серед оточення Богоматері юродиві Андрій і Єпіфаній упізнали Іоана Хрестителя та Іоана Богослова. На Русь свято Покрови прийшло через 250 років. Хто й коли встановив його тут, єдиного погляду немає. Є думка, що Покрова запроваджена у ХІІІ ст. князем Олександром Невським. Архієпископ Владимирський Сергій стверджував, що свято встановлено у Києві у першій половині або на початку ХІІ ст. невідомим князем. З часом у Владимирі склали церковну службу Покрові, а з Константинополя привезли копію однієї з богородичних ікон, відому під назвою ікони Владимирської Божої Матері. При церкві почали виготовляти ікони
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
12 липня – святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла.
Апостол Петро – рибалка з Віфсаїди, брат апостола Андрія, призваний до апостольства самим Ісусом Христом.
Після вознесіння Господнього він першим з апостолів почав проповідувати в Єрусалимі воскреслого Господа. Потім проповідував Євангеліє в Самарії, Сирії, Єгипті та інших містах. Він був апостолом переважно іудеїв. Подвиг апостольства завершив у Римі, де під час гоніння імператора Нерона на християн був розіп’ятий на хресті вниз головою (близько 67 р.).
Апостол Павло (Савл) був під впливом вчення фарисеїв. Але, чудесно просвічений Ісусом Христом, він прийняв святе хрещення у Дамаску і з супротивника віри Христової перетворився на її проповідника. Він більше, ніж усі інші апостоли, потрудився у розповсюдженні і зміцненні Церкви Христової і віри серед язичників. Він заснував церкви у Малій Азії, Греції, Римі, був в Італії.
Кончину знайшов у Римі – був усічений мечем в один рік із апостолом Петром.
Селяни День святих Петра і Павла називають святом Петра. У цей час у багатьох районах України розпочинаються жнива. Звідси і походить народне вірування про те, що справа святого Петра – «жито зажинати».
В одній з народних пісень святі Петро і Павло ви
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
Другим місяцем літа в Україні вважали липень (хоча південні слов'яни називали "липнем" або "липаком" шостий місяць року - наш червень). Назва ця походить від лип, якими українці здавна обсаджували свої поселення та супутніх промислів. Цвіт липи був цілющим лікарським та медоносним засобом, а деревина - сировиною для художнього та господарського різьбярства. Саме в липні пасічники приступали до липового медозбору, а цей мед називали "липцем". Паралельно вживали й назву "июль" (від імені римського імператора Юлія Цезаря, який запровадив т.з. "Юліанський календар") та інші регіональні назви "илевей", "илюх", "грозовик", "білень", "косень".
Одним із найвеличніших та загадкових свят початку липня було Івана Купала - 7 липня (інші назви: Купайла, Іванів день тощо), яке знаменувало вшанування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями-Дажбожими онуками. Вважалося, що о цій порі літнього сонцевороту, сонцестояння небесне світило досягає найбіль
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.
З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.
Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами:
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »
Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.
В 2022 році День безпеки в Інтернеті припадає на 8 лютого.
29 (16) січня 1918 року відбулася битва під селом Крути, де українські студенти виступили проти 6-тисячного більшовицького війська Муравйова.
Місцеві жителі Крут розповідають почуте від безпосередніх очевидців битви. Зокрема, вчителька із Крут Валентина Сергіївна запевняє, що бій був запеклим, а юнакам вдалося на кілька днів затримати армію Муравйова.
«Один із учасників бою, Ігор Лоський, говорить, що коли було дано наказ юнакам відступати, то поки він дійшов до студентів, то ті вже сприйняли його як наступати і через те кинулись у багнетну атаку», – розповіла вчителька.
Із близько 300 вояків під Крутами більшовики розстріляли близько 27 полонених, над якими дико знущалися. Через декілька днів місцеві селяни вночі позабирали тіла хлопців із поля й поховали у сусідньому селі.
Перепоховання загиблих у бою під Крутами відбулося 19 березня в Києві. На вокзалі, куди привезли домовини, зібралися родичі полеглих вояків, студенти, гімназисти, вояки, духовенство, хор під ор
... Зацікавило? Тисніть і читайте далі » » »