Останнім часом дедалі вагомішою є роль громадських організацій в управлінні освітою. Управління школою має громадський характер, оскільки існує на підставі співуправління з батьківською громадою із операнням на ініціативу та творчість педагогічного колективу.

 Сьогодні, як ніколи, в Україні актуальною є громадсько-зорієнтована освіта, що демонструє освітню філософію, яка сприяє створенню можливостей для окремих громадян, шкіл, бізнесу, громадських і приватних організацій бути партнерами для реалізації потреб громади.

Головним завданням системи загальної середньої освіти є забезпечення високої якості освіти й відповідності її потребам особистості та суспільства.

Тому особливої актуальності набуває питання творчого співробітництва школи та громадськості. Школа вступає в безпосередні контакти з поза-шкільними закладами, з батьками з метою реалізації однієї спільної мети – формування гармонійно-розвинутої, високоосвіченої, соціально активної  і національно свідомої  особистості.

Мета:

• Сприяти забезпеченню рівного доступу до якісної освіти всіх учнів з активним залученням сімей і місцевих громад в освітній процес.
• Виявити основні фактори впливу на пріоритети виховання дітей та учнівської молоді і скоординувати спільну діяльність школи, сім’ї, громадськості  у справі  виховання та гармонійному розвитку  особистості дитини.
• Вироблення навичок соціальної активності та соціальної відповідаль-ності учнів шляхом їхньої активності у практичній діяльності в шкільному та позашкільному просторі.
• Підготовка нового покоління громадян.
• Покращення навчально-матеріальної бази школи.
• Створення школи радості, у якій і педагогічним працівникам і учням  було б комфортно жити, вчитися і працювати.

 Завдання:

• Визначити зміст і структуру спільної діяльності школи, сім’ї, громадськості у справі навчання та виховання підростаючого покоління;
• Розробити заходи щодо розвитку індивідуальних здібностей і самореалізації особистості учнів, покращення якості позашкільної та позакласної роботи;
• Сформувати базу з надання основних знань і вмінь, необхідних для відповідальної участі учнів в громадському житті;
• Організувати педагогічний всеобуч батьків;
• Сприяти покращенню навчально-матеріальної бази школи;
• Налагодити партнерські відносини між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді (органи місцевого самоврядування, громадськість, некомерційні організації, батьків учнів, підприємців) для спільного розв’язання цієї системи завдань;
• Оприлюднити результати цієї інформації на загальних зборах та на засіданнях виконкому сільської ради.

Для реалізації вище обґрунтованих мети усі процеси, що відбувалися на  базі школи, були розподілені на три напрями:

• Творче співробітництво педагогічного колективу, учнів, батьків, громадськості;
• Соціалізація особистості;
• Демократизація.

У рамках кожного напряму визначаються цілі, розробляються технології, формується цілісна система роботи всього навчального закладу. Наша школа надає своїм випускникам не лише необхідний рівень освіти, а й навички громадської активності й самореалізації. Така робота сприяє задоволенню соціальних потреб громади. Школа сприяє вільному обміну думками, оцінює місцеві потреби, бере участь у прийнятті рішень на місцевому рівні, а також забезпечує зворотний зв'язок, що стосується цих дій, із боку громади.

Пріорітетні напрями діяльності школи:

• Участь громадськості в процесах прийняття рішень з питань освіти;
• Навчання впродовж життя;
• Розвиток індивідуальних здібностей і самореалізації особистості учня;
• Демократичний стиль управління.

Сфера нашої спільної діяльності досить різноманітна: і сім’я, і школа, і соціальне оточення. Усе починається з шанобливого ставлення до рідних і близьких, з емоційного мікроклімату сім’ї, із взаєморозуміння, взаємодопомоги, взаємовідповідальності. У школі спільно з батьками учнів створена ціла система заходів: родинні свята, класні години за участю батьків, уроки для батьків, трудові десанти, екскурсії, родинні розмови, сімейні виставки, створення затишку у класі та школі. Для формування педагогічної культури батьків, усвідомлення ними важливості відповідального батьківства у нашому навчальному закладі організовано батьківський всеобуч. Співпраця навчального закладу з батьками здійснюється за багатовекторними напрямами: безперервна  індивідуальна робота класних керівників, учителів-предметників,  педагога-організатора, соціального педагога та практичного психолога, адміністрації навчального закладу загалом і директора школи безпосередньо. Для забезпечення активної участі учнів, батьків і громадськості в процесах прийняття рішень з питань освіти та управління навчальним закладом у школі створені і діють такі структури:

·        загальні збори;

·        рада школи;

·        піклувальна рада;

·        педагогічна рада;

·        учнівське самоврядування (ШПР);

·        управлінська команда.

 Найвищим органом громадського самоврядування в навчальному закладі  є загальні збори. Учасниками загальних зборів є представники від різних органів самоуправління (учнівського парламенту, педагогічної ради, батьківського комітету, ради школи, піклувальної ради  та громадськості. Щорічний звіт директора школи перед громадськістю свідчить про гармонію стосунків, взаєморозуміння й спільний пошук нових ідей, стратегій та нестандартних шляхів розв’язання певних ситуацій, які виникають у життєдіяльності школи.

Одним із колегіальних органів управління закладом є рада школи. До її складу входять на пропорційній основі представники педагогічного колективу, учнів і батьків. Рада школи об’єднує зусилля педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку навчального закладу  й удосконалення навчально-виховного процесу.

Центром організаційної структури управління навчальним закладом є піклувальна рада. До складу піклувальної ради входять впливові люди села, представники громадськості. Піклувальна рада сприяє поліпшенню роботи школи щодо залучення додаткових джерел фінансування, зміцнення матеріаль-но-технічної бази; залучає широку громадськість до поліпшення умов  навчання і виховання учнів; координує та забезпечує організацію літнього відпочинку школярів, проведення свят та спортивних змагань, заохочення кращих учнів й учителів, організацію харчування учнів, соціальний захист учнів і педагогів; здійснює громадський контроль за діяльністю всього навчального закладу.

Батьківський комітет допомагає педагогічному колективу школи в реалізації основних завдань загальної середньої освіти, забезпечує активну участь батьків в організації навчально-виховного процесу та вихованні дітей.

Основними формами співпраці з батьками є: засідання батьківського комітету (на яких вирішуються важливі питання організації життєдіяльності навчального закладу); класні батьківські збори (які проводяться разом із учнями та вчителями-предметниками); загальношкільні батьківські збори (які організовуємо цікаво, із використанням новітніх технологій, активним залученням голови селища, працівників ЦРЛ, психологічної служби,  служби в справах неповнолітніх, органів поліції); робочі зустрічі директора з головами ради школи, батьківського комітету, піклувальної ради; участь батьків у педагогічних, методичних і виховних справах (участь батьківської громадськості у проведенні шкільних і родинних свят, семінарів, екскурсій тощо); анкетування батьків з актуальних проблем освіти.

Налагоджена тісна співпраця нашого навчального закладу з:

·        органами місцевого самоврядування;

·        благодійним фондом «Прогрес»

·        спілкою ветеранів АТО;

·        ЦРЛ;

·        районним будинком культури;

·        школою мистецтв;

·        приватними підприємцями селища;

·        Центром ДЮТ;

·        батьками учнів.

 Основними формами співпраці адміністрації школи з учнівськими колективами є: бесіди членів адміністрації з учнівськими лідерами з питань планування позакласних виховних справ; анкетування учнів з актуальних проблем шкільного життя, вибору профілю навчання, запровадження курсів за вибором; збори учнів за участю адміністрації; консультативна й методична допомога учням під час організації виборів учнівського самоврядування, різних заходів тощо; делегування адміністрацією учнівським лідерам деяких повноважень (контролю за чистотою класних кімнат, території школи, дисципліною тощо).

З метою повсякденного практичного управління самоврядуванням проводяться оперативні наради із різних напрямів діяльності. Учні, які  брали участь у ній, інформують класний колектив про що йшлося на нараді.

На всіх засіданнях учнівського парламенту присутні заступники директора, педагог-організатор, які надають консультації, допомагають приймати правильні рішення.

З ініціативи органів учнівського самоврядування у школі традиційно проводиться свято осені,  День учителя, шкільні вечори, спортивні змагання, новорічні ранки, благодійні ярмарки.

Така діяльність школи сьогодні потребує розробки сучасних підходів, які визначають успішність управління навчальним закладом. Серед таких підходів є створення позитивного іміджу школи. За своєю психологічною сутністю — це процес двосторонньої взаємодії, в якому активну роль відіграє як навчальний заклад, образ якого ми створюємо, так і громадськість, яка сприймає чи не сприймає цей образ школи.

 Пропагування здобутків школи серед громадськості та стимулювання належного ставлення до неї створює позитивний імідж нашого закладу. Гарантія результативної діяльності всіх органів самоврядування — це широка гласність, яка є в школі.

 Задля того щоб ознайомити громадськість із результатами діяльності закладу в різних напрямах залучаємо до роботи засоби масової інформації: щороку школа висвітлює певний напрям роботи на шкільному сайті.

 Після аналізу взаємодії роботи школи та громадськості можна дійти висновку, що створення ефективної системи співпраці сприяє розвитку креативної особистості дитини, формуванню у неї громадської свідомості та патріотизму, вмінню жити в гармонії з громадою, родиною та собою.

Наш заклад є ресурсом не лише для навчання дітей, але й центром активності громади, яка перебуває поруч. Школа — для громади, громада — для школи. На мій погляд, це і є справжня демократія в дії.