Підвищений інтерес до проблем, пов'язаних з оцінюванням якості виховної діяльності, пояснюється багатьма причинами, але здебільшого - запровадженням державного стандарту в кожній галузі, необхідністю визначення у зв'язку з цим рівня та якості підготовки учнів та їх узгодження з єдиними обов'язковими для всіх вимогами цього стандарту

Розуміючи під якістю виховної діяльності результати, в яких відображено досягнутий рівень мети та виконання завдань виховання, динаміку особистісного розвитку учня, рівень його особистих зусиль, зміни професійної компетентності вчителя та його ставлення до роботи й вихованців, упровадження й використання сучасних педагогічних технологій, уважається, що спільними показниками якості виховної діяльності навчального закладу можуть бути рівні:

виховного процесу як результату педагогічної діяльності;

вихованості, особистісних рис і здібностей учнів;

правового, кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового забезпечення процесу виховання;

професійної компетентності та готовності педагогів до виховної діяльності.

Важливість моніторингу якості виховної діяльності пояснюється тим, що це виключно складна методологічна проблема. Адже йдеться про характеристики, які через свою природу не можуть повністю виразитись у цифрах і формулах.

Саме до таких характеристик можна віднести складові педагогічної культури вчителя (наукова ерудиція; загальна ерудиція; педагогічна майстерність; прагнення до самовдосконалення; культура спілкування; культура мовлення; педагогічна етика; духовне багатство), педагогічні здібності (дидактичні; організаторські; комунікативні; перцептивні; сугестивні; науково-пізнавальні; емоційна стійкість; спостережливість і педагогічний оптимізм; експресивні; передбачати, проектувати особистість); складові педагогічного такту: психолого-педагогічна грамотність; педагогічна винахідливість; ініціативність та осмисленість дій; довіра та повага; спостережливість та уважність; уміння передбачати; уміння все бачити, але не все «помічати»; витримка та самовладання; педагогічна кмітливість; емоційна культура; вимогливість і доброзичливість; чуйність і милосердя.

Об'єктами моніторингу у виховному середовищі можуть бути його складові, структура, позитивні та негативні впливи на учнів різних суб'єктів виховного процесу, застосування засобів мінімізації негативних впливів, вироблення стратегії й тактики спільних дій навчального закладу, сім‘ї, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, спрямованих на активізацію та оптимізацію навчально-виховного процесу, пошук новітніх педагогічних технологій, на визначення порогових рівнів інтеграції виховного та соціального середовища.

Загальна структура організації та проведення будь-якого моніторингового дослідження незалежно від рівня узагальнення результатів є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об'єктивної та надійної управлінської інформації.

На жаль, учасникам моніторингових програм доводиться самостійно вибирати напрями моніторингових досліджень, розробляти критерії та показники, опрацьовувати й аналізувати отриману інформацію та приймати управлінські рішення. Мабуть, ми всі в той чи інший спосіб проводимо моніторингові дослідження. Поділюся своїм методом. В училищі другий рік проводиться огляд-конкурс на кращу навчальну групу.

Ідея конкурсу виникла після ознайомлення з деякими статтями з журналів, потім захотілось дізнатися ще щось - інтелектуальна мережа Інтернет у цьому допомогла. Так виникла ідея, було розроблено критерії конкурсу, які, звичайно ж, у цьому навчальному році були допрацьовані, а в майбутньому, мабуть, теж будуть змінюватись.

На першому етапі роботи була визначена мета конкурсу. Навіщо цей конкурс? Що він зможе змінити? Систематичний збір, обробка й одержання постійної необхідної інформації, яка об'єктивно відображає дійсний стан, що є важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу та управління; пропаганда досягнень учнів і вчителів. Тому спроектований огляд-конкурс заплановано проводити з окресленою метою.

Наступним завданням було визначення об'єкта: у конкурсі беруть участь усі колективи груп на чолі з класними керівниками та майстрами виробничого навчання.

Найбільш складною роботою на першому етапі були визначення напрямів і відбір критеріїв, адже хотілось охопити всі напрями навчально-виховного процесу та розробити об'єктивно працюючі критерії. Було визначено напрями та розроблено критерії та оціночні листи:

Успішність.

Участь і перемога в олімпіадах.

Організація самоврядування та стан правопорядку в навчальній групі.

Участь і перемога в загальноучилищних чи обласних позакласних заходах.

Діяльність класного керівника та майстра виробничого навчання.

Далі розпочалась практична частина роботи. Був оголошений наказ по училищу про проведення конкурсу, усі учасники конкурсу були ознайомлені з положенням та отримали документи про конкурс. І розпочалась копітка робота зі збирання інформації. На цьому етапі роботи кожний учасник моніторингу повинен конкретно знати, що і на якому етапі він має робити. Організація як одна з базових управлінських дій передбачає розробку системи певних заходів з різними категоріями учасників навчально-виховного процесу, побудову організаційного механізму впровадження моніторингу, розподіл повноважень між учасниками моніторингових процедур. В училищі велика робота проводиться практичним психологом: спостереження, анкетування, тестування - це її заслуга. Також збором інформації, точніше, її представленням, займаються керівники гуртків, заступник директора з навчальної роботи. Такі напрями моніторингу, як успішність, участь в олімпіадах, - частина роботи заступника директора з навчальної роботи. Участь і перемога в загальноучилищних та обласних позакласних заходах - робота керівників гуртків і заступника директора.

Кожний проведений захід аналізується, фіксуються учасники та їх роль у проведенні заходу і згідно з критеріями конкурсу підбиваються проміжні підсумки, які заносяться до оціночних листів, з якими можна ознайомитись на дошці «День за днем», - це вже третій аналітичний етап роботи.

Цей етап не може обійтись без аналізу й висновків. Планується та проводиться узагальнення інформації по семестрах.

Результати моніторингу за звітний період показали: зросла кількість педагогічних працівників, які беруть участь в експериментальній роботі. Покращилась методична робота; почало впроваджуватись самоврядування; збільшилась кількість учнів, які займаються спортом і в гуртках художньої самодіяльності; почало розвиватись волонтерство.

Робляться висновки і планується розробка рекомендацій з покращення навчально-виховної роботи. Наприклад, однією з рекомендацій буде запропоновано при плануванні виховної роботи в окремих групах звернути увагу на принцип системності у плануванні (конкретніше визначити цілі, принципи, зміст, форми та способи організації спільної діяльності, спілкування та стосунків), в інших групах - урахувати при плануванні інтереси та потреби всіх членів учнівського колективу.

Відстеження процесів та явищ, що відбуваються в реальній практиці, дає можливість орієнтуватись у потоці інформації, оперативно приймати виважене управлінське рішення, координувати зусилля всіх членів колективу, прогнозувати розвиток закладу освіти на перспективу. Матеріали широко використовуються при підготовці та проведенні педрад, нарад, семінарів, батьківських зборів.

Підбиваючи підсумки, хочеться сказати, що нині, на нашу думку, особливо актуальним є фундаментальне методологічне положення видатного українського психолога Г. Костюка про те, що виховувати означає проектувати поступове становлення якостей особистості й керувати здійсненням накреслених проектів. А одержання постійної інформації, яка об'єктивно відображає дійсний стан справ у навчальному закладі, є важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу та управлінської діяльності керівників закладу освіти.

У процесі планування виховної роботи та поетапного планування її реалізації керуємось положеннями Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, яка визначає стратегію виховання підростаючого покоління в умовах становлення громадянського суспільства в незалежній Україні та спрямована на «...реалізацію соціальної функції виховання - забезпечення наступності духовного і морального досвіду поколінь, підготовки особистості до успішної життєдіяльності».

Підготував

Педагог-організатор

Чуба О.А.