Вечір зустрічі з випускниками

Звучить мелодія пісні «Не повторяется такое никогда» (укр.)

У школі сьогодні свято

Зібралось гостей багато.

Прийшли у наш спільний дім

Люди кількох поколінь.

Сьогодні, гадаєм, якраз буде вчасно,

Щоб був у вас дійсно чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба вам не варто

Зустрітись з друзями, піснею й жартом!

Доброго вечора, шановні друзі, дорогі гості і вчителі! Золотою симфонією для вас звучала колись мелодія шкільного дзвоника, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Щиро вітаємо вас на цьому урочистому святі. Хай цей вечір наповниться спогадами давно минулих років…

Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі.

Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина. Гордиться наша школа своїми випускниками. Роки летять, але наша школа не старіє і пам’ятає всіх своїх випускників. Дякуємо, що ви не забуваєте свою школу і прийшли сюди, щоб зустрітися з шкільними друзями і вчителями! 

Хоч залишивши школу, ви розійшлися різними дорогами, але всіх вас єднає одне – вогник  любові до всього близького і рідного. Сьогоднішня зустріч – це і мандрівка у світ дитинства та юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були 5, 10 чи 20 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували та сміялись.

Сьогодні свято в кожного із нас,

На серці радісно й приємно.

Широко двері школа відчинила,

Запрошує усіх гостинно.

Ми цим вітанням хочем нагадати

Відому істину буття,

Що рідна школа – то як рідна мати:

Її урок – на все життя.

О школо! Рідна Альма-матер!

Тобі наша честь і хвала.

Хай славить під небом блакитним

Тебе гомінка дітвора!

О школо, свята Альма-матер,

Тобі наш доземний уклін!

Клянемось завжди пам’ятати

Твій чистий малиновий дзвін!

Номер  ___________________________________________________________________________

Усе мине, та пам’ять не минає

Тому, стрічаючи випускників,

Хай кожен із присутніх пригадає

Прекрасний час своїх шкільних років.

Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади, це для кожного із вас довгождане свято.

Дорогі випускники! Ми допоможемо вам повернутися у щасливе дитинство, чарівні роки юності, згадати свої уроки і співставити їх з нашими. Бажаємо приємного перегляду!

Сценки із шкільного життя _________________________________________________________

Життя іде. А де його причали?

Літа пливуть невпинно, як вода.

Здається, вчора юність ще буяла,

Цвіла, неначе квітка золота.

Минулі дні лишають нам душевний смуток.

Що не помітили, як юність вже пройшла.

Весна шкільна – букет із незабуток,

Знов на поверхню в нашій пам’яті сплила.

Сьогодні на нашому святі присутні випускники, які закінчили школу 5, 10, 15 років тому а також минулорічні випускники.

Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Ми можемо гордитися, що з випускників, які прийшли на цю зустріч є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми.

Просимо випускників  1997 року до слова _____________________________________________

Стало тісним для них шкільне подвір’я,

Вони розлетілись по світу, хто куди.

Та тих, хто виправдав довіру,

Запам’ятала наша школа назавжди.

Тож дай вам, Боже, у мирі проживати,

Щоб завжди руки мали ремесло,

Щоб працювали завжди в Україні,

Щоб легко і щасливо вам було!

Шановні випускники, ваші стежки-дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячі, юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи. Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі...

 Та ви вже не ті. За вами - дороги життя, такі різні і такі нелегкі... Як посивіли ваші вчителі. Ніхто не в силах зупинити час. Та сьогодні забута мелодія дитинства поверне його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії та сподівання.

Ви скільки звідали, переболіли,

Та школу вам ніколи не забуть,

Бо в ній найкращі весни відшуміли,

Бо звідси ви пішли у довгий путь.

Пісня ____________________________________________________________________________

Десять літ із тих пір промайнуло

Десять весен і зим...

І ви знову сюди повернулись,

Щоб зустрітись у залі оцім.

Десять років, як розправили ви крила,

Десять років, як залишили свій клас.

Десять років, мов хвилина пролетіла,

І сьогодні ми вітаєм вас.

Просимо випускників 2002 року до слова _____________________________________________

Минають дні, десятиліття.

Було недавно повноліття,

Та сум завжди в очах темнів,

І відпускати не хотів

Усе мине та пам’ять не минає.

Тому, стрічаючись з випускниками,

Хай кожен із присутніх пригадає

Прекрасний час своїх років.

Школа… Скільки спогадів навіює вам це слово. Спогади про першу вчительку, про перший урок, перше кохання, перші кроки в самостійне життя.

 Номер ___________________________________________________________________________

 В голубім надвечір’ї

Квітне зоряна вись,

На святковий цей вечір

Випускники різних поколінь зійшлись.

Нас розлучили на довгі роки,

Та ви повернулись на рідний поріг.

Тебе не забути ніколи

Рідна школо – початок доріг!

Шкільні роки не забутні ніколи,

Вони, як сонце, осявають світ,

Всім випускникам нашої школи

Шлемо палкий привіт!

Щиро вітаємо випускників 2007 року. Ми дуже раді тим, хто сьогодні прийшов на нашу зустріч. запрошуємо їх до слова _____________________________________________________

Нехай вас по світу розкидає доля,

Та пісня до болю знайомого поля

Завжди повертатиме з давніх доріг

До рідного краю, на отчий поріг.

Та мови такої, такого роздолля,

Такого зеленого щедрого поля

І синіх річок, і безмежного неба

Ніде не знайдеш. А більше й не треба.

Роки-кілометри відлічує доля

На трасі життя, що у даль пролягла.

Ви знову у рідній зібралися школі.

Вона вам і храмом, і домом була.

І час, що спішить у прискоренні вічнім

Секундами - кроками міряти дні,

Опоєний вечора чаром магічним,

Засне ненадовго у тиші на дні.

 Пісня ____________________________________________________________________________

 Юність... Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. 

 А зараз хочеться послухати випускників, які ще вчора були школярами. Тож до слова запрошуємо випускників 2011 року __________________________________________________

 Дорогі випускники! Наша школа – це наша історія. Закінчення школи, сім’я, виховання дітей… Підбиваючи підсумки, люди завжди відтворюють у пам’яті етапи пройденого шляху.

 Життя, наче потяг, який стрімко несеться вдаль. На шляху його руху є і зупинка під назвою «Школа». А далі – у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі і тривоги, радощі і успіхи. Та в усіх вас була спільна зупинка, і хоча немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою «Школа» завжди вам раді.

Країна дитинства – країна казкова,

І часто дорослих вона вабить знову,

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Із казкою, любі, не розлучайтесь!

В далеке дитинство сьогодні вертайтесь.

Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди утіху й відраду.

Сценка __________________________________________________________________________

Ми завершуємо наше свято-зустріч. Я хочу від щирого серця, від усієї душі побажати вам доброго здоров’я, щастя, успіхів, веселих зустрічей з колишніми однокласниками. 

Пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі. До нових зустрічей.

Ми тепло тут зустрілись з вами,

Іще зустрінемось не раз,

Хай буде вечір наш учнівський,

Як добра пам’ятка для вас.

А на прощання побажаєм

Хороших успіхів в труді,

В навчанні, в праці і в дерзанні,

І в особистому житті.

Фінальна пісня «11 прекрасных школьных лет» 

 А зараз, дорогі випускники, ми гостинно запрошуємо вас у фойє школи на дискотеку. А ще вас чекають ваші вчителі-наставники, які разом з вами заглянуть у світ дитинства. 

 Щасливої вам дороги та веселих спогадів.